АТ “Акцент — Банк” зобов”язано відновити залишок коштів на рахунку, зупинити нарахування відсотків та скасувати нараховані відсотки за користування кредитними коштами.


22 May
22May

До адвоката Ковтуна Юрія Олександровича звернулась  клієнтка з приводу того, що невстановлена особа 20 жовтня 2018 року підключила   до її мобільного номеру телефону послугу переадресацію, тим самим отримуючи на свій мобільний пристрій необхідну інформацію до доступу в систему он-лайн банкінгу “А-24”, отримала несанкційований  доступ в систему “А-24” та в період часу з 20 жовтня 2018 року по 23 жовтня 2018 року перевела на невстановлений рахунок кредитні грошові кошти в сумі 25 982,09 грн.   на ім”я невідомої їй особи.

Таким чином несанкціоновано, використовуючи доступ до системи “А - 24” невстановлена особа  перевела з картрахунку клієнтки в  АТ  “Акцент — Банк” грошові кошти в сумі  25 982,09 грн., в результаті чого у позивача утворилась заборгованість перед банком в сумі 25 957,73 грн.  

Рішенням Миргородського районного суду Полтавської області позовні вимоги задоволено повністю, зобов”язано АТ  «Акцент-Банк» відновити залишок коштів на картковому рахунку Позивача   до того стану, в якому він перебував перед виконанням операцій у період з 20.10.2018 року по 23.10.2018 р. включно, тобто станом на 23 год. 59 хв. 19.10.2018 р.; зобов”язано АТ «Акцент-Банк» припинити нарахування за картковим рахунком Позивача  та всіма додатковими рахунками процентів, пені та інших штрафних санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у період з 20.10.2018 року по 23.10.2018 року включно; зобов”язано АТ «Акцент-Банк» скасувати нараховані за картковим рахунком  Позивача  та всіма додатковими рахунками  процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у період з  20.10.2018 року по 23.10.2018 року включно.

Під час розгляду даної справи було встановлено, що Позивач  своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті чи незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, невідкладно повідомила банк про платіжні операції, що нею не виконувались, звернулась до поліції з приводу вищевказаних подій.  Як вказано в Постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14-ц: Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо її спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, а також  у Постановах Верховного Суду від 14.02.2018 (справа № 127/23496/15-ц), 18.05.2018 (справа № 190/926/16-ц), 20.06.2018 (справа № 320/1169/16-ц).

Постановою Полтавського апеляційного суду вищевказане Рішення Миргородського районного суду Полтавської області залишено без змін. Колегія суддів дійшла до висновків, що вирішуючи спір, суд першої інстанції, встановивши, що банком не доведено факт вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а Позивач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила банк та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що операції щодо зняття коштів з рахунку позивача стали можливими внаслідок порушення останньою Умов та Правил надання банківських послуг, не заслуговують на увагу, оскільки доказів того, що користувач своїми діями сприяв несанкціонованому зняттю коштів з рахунку, незаконному використанню ПІН - коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги про те, що сам факт звернення позивачки до правоохоронних органів та порушення кримінальної справи, не підтверджує наявність факту шахрайства сторонніми особами до закінчення досудового розслідування та постановлення відповідного судового рішення, а відтак позивач несе ризик збитків від здійснення платіжних операцій, є помилковими, оскільки саме на відповідача Законом покладена відповідальність за несанкціоноване зняття коштів з рахунку користувача, за відсутності протиправних дій останнього. Оскільки, протиправних дій Позивача не встановлено, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.

З текстами відповідних рішень можна ознайомитися за посиланнями:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/79874976

http://reyestr.court.gov.ua/Review/81839963 

Комментарии
* Адрес электронной почты не будет отображаться на сайте.